Про це заявив віце-президент Світового Банку, який опікується країнами Європи та Центральної Азії, Сирілл Мюллєр під час презентації дослідження Світового банку про економічний розвиток України.
“Це майже вдвічі більше, ніж у Росії та втричі більше, ніж у Польщі. Відношення частки доходу найбагатших людей до ВВП майже не змінювалось з 2007 року. Це обмежило доступ до економічних можливостей, здатних повністю розкрити потенціал людського капіталу”, – йдеться в дослідженні Світового Банку.
“Якщо подивитись на США – це цифра 1,4% ВВП. Дуже складно проводити реформи коли є такі потужні групи впливу”, – додав Мюллер.
За його словами, без реформ Україні знадобиться 50 років, щоб наздогнати рівень Польщі.
Мюллєр зауважив, що Україна затримала проведення реформ на десятиліття і на сьогодні залишається низка проблем, які потребують вирішення.
Серед факторів, які обмежують зростання України, віце-президент Світового Банку назвав:
- велика закредитованість і брак прямих іноземних інвестіцій. Успадкований після фінансових криз 2009-2015 рр надлишок заборгованості підприємств досі заважає формуванню капіталу. Великі дисбаланси у державному секторі також не сприяють здійснення капіталовкладень. Протягом 2008-2018 років частка державного боргу в сукупному внутрішньому кредиті зросла з 3% до 40%. Частка чистих вимог до центральних органів влади у ВВП зросла до 24%.
- Сильна залежність від сировинних ринків і обмежена інтеграція в глобальну економіку.
- Пізній початок реформ, гонитва за рентою (надлишковими доходами) та недостатнє прагнення до верховенства права.
У дослідженні СБ йдеться про те, що пізні та неповні реформи призвели до численних спотворень ринку праці та створили широкі можливості для концентрації надлишкових доходів.
Україні потрібно провести такі пріоритетні реформи:
Перша – відкоригувати фіскальну політику так, щоб краще підтримувати приватний сектор. “На сьогодні частка держави є зависокою в тих секторах, де вона непотрібна, і недостатньою – у тих секторах, де це має сенс”, – говориться у дослідженні. Варто вдосконалити використання об‘єктів державної власності та управління ними.
Друга – поліпшити логістику, включаючи перегляд тарифів на залізничні перевезення. Усунути логістичні вузькі місця у річковій та портовій інфраструктурі.
Третя – скасувати мораторій на продаж сільскогосподарських земель.
Четверта – зміцнити судову систему, антикорупційні інститути та спроможність АМКУ виконувати закони та оптимізовувати державну підтримку підприємств для мінімізації викривлення конкуренції.