Суди оголосили банк олігарха недоторканним від виконавців. Поки банкіри з жалем дивляться, як у країні один за одним закриваються банки, Костянтин Жеваго, власник банку «Фінанси і кредит», отримав для своєї фінансової установи недоторканність від виконавчої служби.

 «Фініки» – як називають ФПГ Жеваго – отримали судову ухвалу, за якою Виконавчій службі, НБУ й банкам-власникам коррахунків «Фінанси і кредит» заборонено арештовувати або примусово списувати кошти на цих рахунках. Потім «фініки» закріпили цю заборону апеляцій, і зараз, за даними Forbes, проходять касацію.

Однак саму судову ухвалу пред’являють тим українцям, які виграли суди проти банку й намагаються повернути свої вклади.

Уродженець селища Іультин Магаданської області Костянтин Жеваго – один із найбагатших жителів України. У списку Forbes 2015 він посідає 9 місце – завдяки статкам у $735 млн. Крім банку, до групи бізнесмена входить низка великих підприємств.

Наприклад, Кременчуцький автомобільний завод (КрАз), який одержує військові замовлення від держави Україна і збільшив за минулий рік прибуток на 30%. Або металургійне підприємство Ferrexpo, головним активом якого є Полтавський ГЗК. Це підприємство котирується на Лондонській фондовій біржі, і буквально минулого тижня заявило про продаж свого бразильського бізнесу. За 15,51% пакет акцій бразильської Ferrous Resources Жеваго виручив $41,8 млн. Крім згаданих активів, до бізнес-імперії Жеваго входять, наприклад, мукачівський завод «Точприлад», фармацевтична корпорація «Артеріум» та ін. Одним із фундаментів ФПГ Жеваго є його банк, що входить до групи найбільших.

Банк «Фінанси та кредит», як уже писав Forbes, разом із вітчизняною банківською системою переживає не найкращі часи – а можливо, найгірші часи за всю свою історію. Ще восени минулого року установа зверталася до регулятора із проханням про отримання рефінансування. Однак, у НБУ в жовтні – листопаді 2014 року в коштах банку Жеваго відмовляли. Тоді ресурс рефінансування спрямували в банки «Дельта» й «Надра». Також, у НБУ вважали, що Жеваго може докапіталізувати свій банк самостійно.

Із грудня 2014 – січня 2015 року в банку почалися проблеми з ліквідністю. Клієнти не могли забрати свої депозити. Підприємства не могли провести заробітну плату на картки співробітників, навіть якщо картки оформлені у «ФіК».

Як раніше писав Forbes, у грошах банку Жеваго відомство Гонтаревої відмовляло до середини лютого. Вважалося, що банк цікавий комусь із погляду можливості здобути контроль над якимось із бізнесів самого Костянтина Жеваго. Зокрема, мовилося про інтерес до заводу «АвтоКрАЗ» – підприємства, яке працювало на «оборонку».

Вже минулої п’ятниці банк отримав нові «підйомні» – 750 млн гривень стабілізаційного кредиту від НБУ. Портфель вкладів банку до цього часу зменшився до 16,5 млрд гривень – проти 18,5 млрд гривень на початку року. До червня, за даними Forbes, вкладники банку виграли понад 400 позовів: рішення судів зобов’язували повернути вклади їхнім власникам.

Однак виконавча служба деяким із вкладників, які вже мають на руках позитивні судові рішення, у виконанні їх – тобто, у поверненні грошей із рахунків «ФіК» – відмовляє. Справа в тому, що ще 28 квітня набула чинності ухвала Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/1455/15. У цій справі розглядається позов ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» до Державної виконавчої служби України. Третьою стороною справи є банк «Фінанси і кредит».
Оскільки банківське регулювання здійснює виключно НБУ, то й будь-яке судове регулювання у сфері банків – це більше обман зору, ніж правова ситуація.
екс-заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Геннадій Корбан

У своєму позові Білоцерківська ТЕЦ – нагадаємо відразу, що цей об’єкт належить Костянтину Жеваго – вимагає визнання протиправними дій щодо накладення арешту й щодо виконання арешту коштів банку «Фінанси і кредит».

Залучений як третя сторона, банк «ФіК» подав у цій справі клопотання:

заборонити Виконавчій службі та будь-яким органам – її правонабувачам, а також Національному банку України та його територіальним управлінням, а також – «Укрексімбанку», «Правекс-Банку», «Уксоцбанку» й «Сітібанку» проводити будь-які дії щодо накладення – виконання арешту з рахунків «ФіК», а також заборонити будь-яке списання коштів із рахунків «фініків».
 

Суддя Балаклицький це клопотання задовольнив, видавши відповідну судову ухвалу.

Опитані Forbes юристи вважають, що ця ухвала є безпрецедентною. Ось як характеризує ухвалу партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець:

«Ця судова ухвала є цілковитим правовим нігілізмом. Вона показує, наскільки вкладники та позичальники беззахисні перед банками. Бо є сотні й тисячі рішень судів, за якими банк зобов’язаний повернути вкладникам гроші. Ці рішення мають виконуватися. А подібна ухвала, яка забороняє виконання рішень судів, порушує основоположні права та захисту громадян, зокрема, Конвенцію із захисту прав людини, – говорить Кравець. – У нас є низка клієнтів, вкладників цього банку, і з понеділка ми приєднаємося до касації».

За його словами, ще під час розгляду справи першою інстанцією Національний банк зобов’язаний був зупинити процес. «Я вважаю, що і цей суддя, і Жеваго мають сидіти на одній лаві підсудних. Там само мають бути люди з НБУ, які довели до цієї ситуації й заплющили на неї очі. Це найяскравіший приклад того, як банк, котрий не виконує нормативи НБУ і свої зобов’язання, не підпадає під санкції регулятора. Натомість сам регулятор сприяє тому, що відбувається, аби вкрасти якомога більше грошей», – говорить Кравець, додаючи, що «Національний банк не міг не знати про те, що відбувається».

Зупинити правову колізію, на думку банкірів, має саме Національний банк України. Зараз, поки справа проходить вищу інстанцію, НБУ має втрутитися у процес. «Оскаржувати касацію має Національний банк України. НБУ повинен підключитися до справи як ще одна сторона. Оскільки банківське регулювання здійснює виключно НБУ, то й будь-яке судове регулювання у сфері банків – це більше обман зору, ніж правова ситуація», – говорить екс-заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Геннадій Корбан.

Банкіри вважають, що Жеваго всіма силами намагається врятувати банк – щоправда, за кошт своїх вкладників. Так, 30 червня підходить крайній строк щодо докапіталізації установ, які брали на себе такі зобов’язання за підсумками стрес-тестів МВФ. Тих, хто не впорається із завданням, передадуть тимчасовій адміністрації та Фонду гарантування вкладів. У банку Жеваго вже заявили про готовність збільшити статутний фонд на 1,97 млрд гривень. Втім, подібні обіцянки вже лунали і від Дмитра Фірташа, акціонера банку «Надра», і від Миколи Лагуна, акціонера банку «Дельта». Зараз обидві установи виведено з ринку.

Екс-член Ради НБУ Василь Горбаль вважає, що через судові ухвали акціонери «юридичними вивертами пробують утримати банк на плаву. Якщо брати за структурою пасивів і балансу, банк має бути виведено з ринку».
Юридичними вивертами пробують утримати банк на плаву. Якщо брати за структурою пасивів і балансу, банк має бути виведено з ринку.
екс-член Ради НБУ Василь Горбаль

За словами Горбаля, під час кризи 2008–2009 років цей банк мав бути рекапіталізований, як і решта проблемних установ. Тоді банк «Фінанси і кредит» потрапив до так званої семибанкірщини – групи фінансистів, які восени 2008 року обіцяли вкладникам, що врятують свої банки. Серед них – ліквідований «Укрпромбанк», націоналізовані «Родовід Банк», «Київ», «Укргазбанк».

«Відтоді суть бізнесу банку не змінилася. Звичайно, акціонер робить усе, щоб врятувати банк від виведення з ринку у кризовий період», – розповідає Василь Горбаль. – «Ми можемо тільки аплодувати нашим судам і юристам. Ірпінський суд заблокував об’єднання банків «Київ» і «Укргазбанку». Отже, рішенням якогось суду нівелюється постанова Кабінету міністрів».

Зокрема, цією ухвалою суду «фініки» перестрахувалися від наслідків ТА: під час введення тимчасової адміністрації, заручившись цією судовою ухвалою, «ФіК» зможуть оскаржувати дії адміністратора. Також, подібна ухвала урізує повноваження куратора від НБУ, який працює в банку з лютого.

Ще однією версією судових «інновацій» «фініків» є спроба захисту власності від зазіхання. Адже саме цими зазіханнями пояснювалася ситуація, коли НБУ місяцями затримував надання рефінансування банку «ФіК» – а коли банк перестав виконувати зобов’язання, це рефінансування знайшлося.

Зі свого боку, Костянтин Жеваго від коментарів утримався. Forbes стежить за подіями й готовий надати пану Жеваго можливість пояснити свою позицію щодо цієї справи.

Банк «Фінанси та кредит» – один з останніх банків із приватним українським капіталом у групі найбільших. Крім нього, у першій групі банків-гігантів залишилися дві установи української недержавної форми власності – ПУМБ Ріната Ахметова і «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

http://forbes.ua/

Читать также:

Очередная порция щедрого "рефинанса": НБУ вчера предоставил 11 банкам 2,1 млрд грн

Уроки выживания для банковской системы

Миллиардер в возрасте Христа

НБУ признал неплатежеспособным "Грин Банк", он обналичил 20 млрд

Банки Белиза. Все о банковской системе страны