Уряд Китаю продемонстрував світу здатність маніпулювати $7-трильйонним ринком

Рівно місяць минув із моменту входження фондового ринку Китаю у круте піке. За чотири тижні акції компаній на китайських біржах знизилися в ціні на третину, або на $3,5 трлн, змусивши весь світ повернути голови в бік Піднебесної, щоб побачити крах економіки. Проте спостерігаємо іншу картину – демонстрацію сили комуністичних лідерів Китаю.

Розвиток подій на китайському фондовому ринку можна порівняти зі «смертельним номером» на арені цирку. Протягом 12 місяців котирування акцій піднімалися дедалі вище, а потім стрімко й нестримно полетіли вниз. Так, найбільший китайський індекс акцій Shanghai Composite за рік збільшився на 3000 пунктів, досягнувши 12 червня піку – 5166 пунктів, а потім менш ніж за місяць (до 8 липня) спікірував до позначки 3500 пунктів.

Минулого тижня було зафіксовано рекордну швидкість зниження: у середу, 8 липня, акції індексу Shanghai Composite за один робочий день подешевшали на 5,9%, і чимало світових ЗМІ поспішили оголосити, що прискорене падіння фондового ринку може закінчитися крахом реальних секторів економіки.

Проте коли тисячі статей про рекордне здешевлення акцій вийшли в друк, із бірж Китаю вже надходили протилежні повідомлення про стрімке зростання.

Уряд Китаю продемонстрував світу серію «фокусів», які змусили індекс Shanghai Composite знайти дно, підстрибнути вгору на 5,8% у четвер і ще на 4,5% підвищитися в п'ятницю. За підсумками минулого тижня фондовий ринок, замість очікуваного спаду, показав зростання на 5%. Сьогодні акції китайських компаній і далі дорожчають. За перші години торгів у понеділок, 13 липня, індекс Shanghai Composite збільшився на 2,3%.

Щоб оцінити красу гри китайської влади, варто розглянути головні особливості фондового ринку Китаю – герметичність та інерційність. На найбільших західних біржах, як-от NYSE і NASDAQ, погоду роблять професіональні трейдери, які діють від імені інвестбанків, страхових корпорацій, пенсійних фондів та інших фінансових компаній із безлічі країн.

На китайському фондовому ринку іноземців мало – вони управляють не більш як 1,5% цінних паперів. Тут головна рушійна сила – 90 мільйонів індивідуальних інвесторів-китайців, яким належить понад 80% акцій, що котируються на китайських біржах.

Як запевняють експерти, ці люди гротескно не відповідають стереотипу трейдерів із Волл-стрит, які вивчають корпоративні звіти і стежать за динамікою безробіття. У китайських фермерів і домогосподарок інвестиційна стратегія зводиться до того, щоб «купувати те, що дорожчає, і продавати те, що дешевшає».

«Китайські індивідуальні інвестори – це не ті люди, для яких оцінка вартості активів відіграє головну роль. Ціна акцій, завищена до небес, не зупиняє їх від купівлі. Це здебільшого інерційні інвестори, які купують усе, що рухається вгору, і продають усе, що знижується. Навіть у казино, спостерігаючи за грою китайців у рулетку, мої друзі зауважують, що вони завжди прагнуть «осідлати тренд». Якщо кулька декілька разів поспіль потрапляє на червоне, вони беруться ставити на червоне, хоча шанси завжди – 50 на 50. Стиль торгівлі акціями в них точно такий самий...» – стверджує у щотижневій розсилці «Нотатки з передової» відомий фінансовий експерт Джон Молдін.

Щоб зупинити панічні продажі на фондовому ринку і змусити його зростати, влада Китаю застосувала заходи, немислимі для європейських чи американських регуляторів. Спочатку було оголошено про створення $19,5-мільярдного фонду для кредитування брокерів, про припинення всіх первинних розміщень акцій на біржах і про обмеження коротких продажів цінних паперів.

Слідом за цим левову частку ринку заморозили. Приблизно половина з 2800 компаній, що котируються на головних біржах Китаю, призупинила торги своїми акціями на невизначений термін.

На всіх великих акціонерів, які володіють понад 5% великих компаній, а також на керівників і членів ради директорів, було накладено заборону на продаж акцій строком на шість місяців. Трейдерів, які залишилися на ринку, міністерство держбезпеки КНР у четвер залякало полюванням на спекулянтів. Було оголошено про порушення розслідування, яке має на меті виявити «зловмисні» короткі продажі.

«Якщо ви продали великий обсяг акцій на спотовому ринку і продали багато ф'ючерсних контрактів, ви можете потрапити під визначення «злочинного» спекулянта, який грає на зниження. Влада, ймовірно, розслідує походження декількох рахунків із великими обсягами грошей і конфіскує деякі з них для «показової прочуханки», – пояснює аналітик шанхайської фінансової компанії Xinhu Futures Чжен Ліан.

Компанії, котрі не зняли акції з торгів на китайських біржах, як повідомляє новинний портал Quartz, отримали від регуляторів «адміністративне розпорядження» викупити частину своїх паперів із ринку, стимулювати працівників інвестувати в акції або змусити найбільших власників збільшити свої частки. На прохання уряду торгівлю на фондовому ринку також активізували пенсійні фонди.

Чого домоглася компартія КНР екстраординарними впливами на фондовий ринок? Ймовірно, не останньою метою була демонстрація сили іншим світовим лідерам. Ні президент США Барак Обама, ні канцлер Німеччини Ангела Меркель не в силах заборонити громадянам продавати акції.

Жоден із західних лідерів також не може наказати банкам виділити мільярди для кредитування інвестицій у цінні папери. У запасі у влади Китаю залишається контроль над грошовою масою: уряд КНР може надрукувати необхідну суму готівки, щоб скупити акції і підвищити біржові індекси до будь-якого бажаного рівня.

Як зміни на фондовому ринку вплинуть на економіку, передбачити важко. ВВП Китаю зростає зі швидкістю близько 7% на рік, і досі 100-відсоткове зростання фондового ринку не мало видимого впливу на цей показник. Тому нічого особливо страшного не має статися, якщо влада ще сильніше роздує бульку на біржах чи дозволить їй луснути.

На економіку Китаю впливає низка потужніших факторів. Сильний позитивний вплив надає зниження цін на імпортовану сировину. Мідь, якщо порівняти з піковим рівнем 2011 року, подешевшала на 45%, залізна руда – на 75%, срібло – на 70%, золото – на 40%. На половину дешевше коштує нафта, яку рік тому Китаю доводилося купувати по $107 за барель.

Економічні проблеми можуть виникнути у зв’язку з порушенням природного добору серед китайських компаній. Через штучне роздування фондового ринку неефективні бізнеси зможуть отримати гроші, які буде витрачено не найкращим чином.

У свою чергу, керівники сильних компаній, подивившись, як уряд вливає гроші в «слабаків», можуть подумати, що, замість упровадження інновацій і поліпшення продуктивності, вигідніше сфокусувати зусилля на отриманні політичної опіки Пекіна.

http://forbes.ua/

Читать также:

Прогноз относительно кредитного рейтинга РФ изменен – со стабильного на негативный

Дрессировщики «быков» и «медведей»

Деньги и золото: Китай создаёт новую финсистему

Глобальная стратегия Китая в отношении золота

Пройдёт ли «золотая лихорадка» в Китае в 2014 г.?