Зокрема, у законопроєкті віртуальний актив визначається як сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Таке визначення є близьким до наданого FATF, за яким віртуальний актив є представленням вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватись для платіжних або інвестиційних цілей.

У проєкті закону зазначено, що віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові або немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Закон застосовується до правовідносин, які виникають:

1. при постачанні послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, коли постачальник таких послуг має зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України;
2. у зв’язку зі здійсненням правочину відносно віртуальних активів, якщо особа, що здійснює цей правочин визначає, що до такого правочину застосовується право України, якщо це не суперечить положенням чинних міжнародних договорів України.

Віртуальні активи можуть бути незабезпеченими або забезпеченими. Незабезпечені віртуальні активи не посвідчують жодних майнових або немайнових прав, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові або немайнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Віртуальний актив, який забезпечений правами власників пайових, боргових, іпотечних, деривативних цінних паперів, деривативних фінансових інструментів, інструментів грошового ринку, є фінансовим віртуальним активом.

Проєктом Закону визначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України.

Право власності на віртуальний актив набувається з факту створення віртуального активу, укладення та виконання правочину відносно віртуального активу, норм закону або рішення суду, і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.

Володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу, за винятком випадків, коли:

1. ключ віртуального активу або віртуальний актив знаходиться на зберіганні у третьої особи відповідно до умов правочину між зберігачем та власником віртуального активу;
2. віртуальний актив передано на зберігання будь-якій особі відповідно до норми закону або рішення суду, що набрало законної сили;
3. віртуальний актив набуто неправомірно.

За відсутності рішення суду, яким встановлено інше, та яке набрало законної сили в Україні, вважається, що будь-яка особа, якій віртуальний актив належав у минулому, на законних підставах мала та має права власності на цей віртуальний актив протягом терміну володіння ключем віртуального активу щодо такого віртуального активу.

Зміст права власності на віртуальний актив включає в себе право володіти ключем віртуального активу і віртуальним активом як таким, право користуватись віртуальним активом та право розпоряджатися віртуальним активом на свій власний розсуд, якщо це не суперечить закону, зокрема, шляхом передачі права власності на віртуальний актив.

Володіння, користування та розпорядження віртуальним активом фіксується в системі обігу віртуальних активів.

Якщо законодавство України містить приписи щодо форми або істотних умов правочину про розпорядження об’єктом забезпечення віртуального активу, такі вимоги підлягають виконанню при укладенні та виконанні правочину щодо таких віртуальних активів.

Центральним органом виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів, визначено Міністерство цифрової трансформації України.

Суб’єкти господарювання усіх форм власності мають право провадити діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. Діяльність постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, здійснюється виключно на підставі державної реєстрації у порядку, визначеному Мінцифри. Мінцифри вестиме Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Проєктом передбачені фінансові санкції за порушення законодавства у сфері обігу віртуальних активів. Так, за здійснення діяльності, що має ознаки діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, без державної реєстрації буде стягнуто штраф у розмірі від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 грн. до 8500 грн.) За неподання або подання не в повному обсязі постачальниками послуг звітності передбачений штраф у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1700 грн.)

Читати також:

7 лет назад Bitcoin мог сделать каждого миллионером

Защита от краха банковской системы: чем биткоин лучше счета в банке

Особенности вывода валюты биткоин

У кого больше всех монет Bitcoin в мире?

Альтернатива ссудному проценту - деньги Вёргля

Шевченко пояснив, чому знижується курс гривні

МВФ заклав у прогнози щодо України середньорічний курс 30 гривень за долар