Громадськість не підняла великого шуму, коли стало відомо, що Рада керуючих Міжнародного валютного фонду (МВФ) 2 серпня 2021 року прийняла рішення збільшити спеціальні права запозичення (SDR) на 650 $ млрд. І розподілити їх між 190 країнами-членами МВФ відповідно до їх квот (які кількісно визначають частку капіталу країни-члена в МВФ). Країни «Великої сімки» отримають SDR на суму 280 $ млрд., А країни з економікою, що розвивається - 230 $ млрд. Це було найбільше збільшення SDR на сьогоднішній день.

МВФ фінансується за рахунок внесків країн-членів, які вони можуть показати у вигляді валютних резервів. Якщо країна має потребу в іноземній валюті із-за проблем з платіжним балансом, вона може звернутися до МВФ, який в цьому випадку бере на себе роль «посередника». Він надає країні необхідну їй суму в іноземній валюті, а натомість країна-одержувач переводить МВФ відповідну суму у своїй валюті.

Якщо країна повинна повернути суму в іноземній валюті в кінці терміну, вона «обмінюється назад»: країна отримує від МВФ свою власну валюту в обмін на суму в іноземній валюті. Протягом терміну дії фінансової допомоги МВФ країна-реципієнт повинна поповнювати свої валютні внески, якщо її валюта знецінюється по відношенню до іноземної. Це дозволяє уникнути можливих втрат на балансі МВФ. Фонд не стягує відсотки за таку фінансову допомогу, а тільки комісійні (що не залежать від кредитного ризику боржника).

Важливим питанням на даний момент є: звідки беруться суми в іноземній валюті, які надає МВФ? Коли країна запитує, скажімо, долари США або євро, МВФ звертається до своїх країн-членів (наприклад, США чи Німеччини) і просить їх надати відповідну суму.

У разі, наприклад, коли країна хоче отримати долари і МВФ звертається до США, Центральний банк цієї країни надає запитувану кількість доларів. Тоді сума в доларах США буквально створюється «з нічого»; в цьому сенсі це нові гроші, які скидаються з гелікоптера і надходять в світову економіку (тому SDR можна назвати «глобальними геллікоптерними грошима»).

Однак можна також припустити, що Центральний банк продає частину своїх валютних резервів на ринку і переводить виручену суму в МВФ. Припустимо, що МВФ просить німецький Бундесбанк надати долари США. Бундесбанк не може сам створювати американські долари, але він може продавати частину своїх державних облігацій США на ринку капіталу. Потім він переводить отримані таким чином долари США в МВФ. Ця операція не змінює непогашену грошову масу в доларах США. З іншого боку, якщо МВФ попросить Бундесбанк надати суму в євро, Бундесбанк може сам створити її «з нічого».

Однак в надзвичайних ситуаціях, коли багато країн стикаються з фінансовими проблемами і коли попит на основні валюти - долар США, євро та інші - зростає, виникає питання про можливість і доцільність продажу Центральними банками валютних резервів у великих масштабах. Це пов'язано з тим, що додатковий тиск продажів на кредитних ринках може привести до загострення кризової ситуації. З цієї точки зору, МВФ, імовірно, буде звертатися до тих країн, які можуть самі ( «з нічого») провести бажану кількість (іноземної) валюти, особливо під час кризи.

SDR - це не гроші. Однак, як вже було сказано, вони представляють собою претензії на долари США, євро та ін. В цьому світлі збільшення обсягу SDR можна також інтерпретувати як свого роду експансію «глобальних гелікоптерних грошей». У будь-якому випадку, випуск нових SDR показує, що люди в усьому світі продовжують покладатися - і, можливо, більше, ніж будь-коли - на випуск нових грошей для запобігання криз або, якщо вони виникають, для того, щоб взяти їх під контроль шляхом випуску нових грошей; це майже вірний шлях до інфляції.

http://www.denga.com.ua/

Читати також:

Даг Кейсі прогнозує фінансовий хаос

Не долар, щоб усім подобатися. Як євро відзначив двадцятиріччя і чи варто українцям його зберігати

Як змінився топ-10 криптовалют за 8 років

Заменит ли новая мировая валюта (SDR) американский доллар?

Енергоатом отримав понад мільярд прибутку за перше півріччя 2021